Перші відомості про медичні заклади в повіті належать до другої половини ХІХ століття. Лікування та обслуговування хворих медичним персоналом в ті часи було під силу особам вищого стану – князям.
В 1874 році в повіті працювало 3 лікарні – Старокостянтинівська міська на 20 місць, єврейська на 30 чоловік та при 45-му Азовському піхотному полку – лазарет на 25 ліжок. Аптек вільних було дві та діяв громадський Червоний хрест. Це все на 177799 мешканців повіту.
В 1879 році до існуючих лікувальних установ додалася лікарня на 10 ліжок в тюрмі.
В 1912 році в самчиках було відкрито фельдшерсько-акушерську амбулаторію. Амбулаторія розташовувалась в одній із сільських хат. В 1916 році на кошти земської управи додалась Жеребківська інфекційна лікарня.
В травні 1919 року з’являється Декрет про націоналізацію лікувальних закладів та санітарних установ. Проте вони до кінця не біли реформовані з причини, що під тиском петлюрівських військ місто стає прифронтовим і з 7 серпня виконуються розпорядження тільки місцевої влади.
1 грудня 1920 року приступив до роботи перший радянський повітовий медичний відділ, який втілював в життя декрети і постанови, видані раніше та ті, що видавались Наркомздравом. Націоналізувались лікувальні заклади, санітарні установи та аптеки що належали як окремим особам, так і товариствам. Всі питання про націоналізацію того чи іншого закладу або санітарної установи остаточно вирішувалися губернськими колегіями охорони здоров»я та президією виконкому з участю юридичного відділу. Усі аптеки та склади аптекарських товарів, кому б вони не належали, були оголошені власністю республіки.
Також згідно цього документу будується друге приміщення Жеребківської лікарні. Вона уже мала 25 ліжок з пологовим відділенням, приймає хворих з загальними та інфекційними захворюваннями і фактично обслуговує Сковородецьку волость. В повіті на цей час значилось 8 лікарень.
З реформуванням повіту і введенням районної структури – медичного відділу, додається ще одна лікарня – Мшанецька, Остропільської волості. На території Остропільської волості функціонувало 2 аптеки.
Внаслідок заходів, щодо укомплектування лікарським персоналом медично-санітарних закладів в повіті збільшується кількість лікарського персоналу за рахунок безробітних лікарів, яких направляли з великих міст на село. До 1930 року кількість медпрацівників району збільшилась у два рази.
В 1934 році для Старокостянтинівської лікарні було побудовано двоповерховий будинок, в якому розташувалося терапевтичне, хірургічне, акушерське, педіатричне відділення.
В 1935 році Остропільська лікарня, яку відкрили в 1927 році, переходить в розряд районної.
В 1937 році відкривається дільнична лікарня, в штаті якої крім фельдшера була також акушерка і санітарка.
В 1938 році були прийняті постанови, якими передбачалась організація на договірних умовах з господарствами колгоспні пологові будинки, а також зміцнення сільської лікарської дільниці. Цими ж постановами передбачалось забезпечення лікарських дільниць власним транспортом для роз’їздів, медичні працівники забезпечувались освітленням, паливом. Для забезпечення медичних закладів кваліфікованими працівниками була створена Старокостянтинівська школа медичних сестер, більша половина випускників якої направлялась на роботу в село.
1960 рік підсумував пройдені найскладніші етапи розвитку медицини і констатував рівень обслуговування населення району. Старокостянтинівська районна лікарня мала 180 лікарняних ліжок.
Подальше розширення кількості лікарень не передбачалось. Протягом 1960-1965 років було здійснене укрупнення сільських лікарських лікарень. Заборонялось будівництво нових сільських лікарень менше, ніж на 25 ліжок. Була організована міжрайонна протитуберкульозна лікарня в селі Калинівка Остропільської дільниці.
У 1962 році було побудовано два приміщення під дитяче та інфекційне відділення. В 1967 році в результаті об’єднання протитуберкульозного диспансеру з районною лікарнею лікарня мала 305 ліжок. у цьому ж році почалось будівництво триповерхового корпусу лікарні зі стаціонаром 95 ліжок і поліклінічного відділення. У 1972 році було побудовано хірургічний корпус, а в 1983 – терапевтичний.
Підгірнянська дільнична лікарня з 1967 по 1987 роки кількість медичного персоналу скоротила з 26,5 до 16. Самчиківська лікарська амбулаторія в 1960 році мала 15 ліжок та зубний кабінет. З 1961 року в ній почала функціонувати клінічна лабораторія. В 1967 році терапевтичних ліжок збільшилось до 22 та 3 – пологових. З 1987 року терапевтичне відділення має 40 ліжок. Медичного та обслуговуючого персоналу в 1987 році в порівнянні з 1977 зменшилось: лікарів з 4 до 3, середнього медичного персоналу – з 12 до 4.
До початку 90-х років в районі було розгорнуто 628 ліжок, що на 10 тис населення становило 8,1.
У зв’язку із щорічним зменшенням кількості населення району та з метою оптимізації роботи системи охорони здоров’я, поступово відбувалось скорочення ліжкового фонду та структурних підрозділів.
В нових економічних умовах виникла необхідність у реформування медичної галузі. Перегляд показників ефективності використання наявних ресурсів показав, що існують багато не використаних можливостей для більш якісного надання медичної допомоги населенню.
2014 році проведено реформування галузі охорони здоров’я району: медичну допомогу було розділено на первинну, вторинну і екстрену.
Рішенням сесії Старокостянтинівської районної ради для надання первинної медичної допомоги населенню району було створено Комунальний заклад охорони здоров’я «Старокостянтинівський центр первинної медико-санітарної допомоги» шляхом виділення на базі Старокостянтинівської центральної районної лікарні за рахунок існуючої загальної численності працівників.
У Старокостянтинівській ЦРЛ продовжувалось надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Відокремлено службу екстреної медичної допомоги.
В січні 2021 року КНП «Старокостянтинівська центральна районна лікарня» була передана у власність Старокостянтинівської ОТГ в зв’язку з чим змінила свою офіційну назву – КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня».
Станом на 2025 рік структура КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» наступна:
І. Апарат управління
- Відділ кадрів
- Планово-економічний відділ
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності
- Інформаційно-аналітичний відділ
ІІ. Стаціонарні підрозділи:
- Відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги
- Відділення анестезіології та інтенсивної терапії
- Хірургічне відділення з операційним блоком
- Акушерсько – гінекологічне відділення
- Дитяче відділення
- Інфекційне відділення
- Терапевтичне відділення
- Неврологічне відділення
- Інсультне відділення
- Кардіологічне відділення
- Травматологічне відділення
- Паліативне відділення
- Реабілітаційне відділення
ІІІ. Амбулаторно – поліклінічні підрозділи:
- Консультативно-діагностична поліклініка
IV. Допоміжні лікувально-діагностичні підрозділи:
- Клініко-діагностична лабораторія, в т.ч. бактеріологічний відділ
- Рентгенологічне відділення
- Патологоанатомічне відділення
- Лікарняний банк крові
- Аптека
- Відділ інфекційного контролю
- Зубопротезне відділення
V. Обслуговуючі підрозділи:
- Відділ репроцесингу медичних виробів
- Харчоблок (кухня)
- Пральня
- Відділ матеріально-технічного та транспортного забезпечення